Руфь 2:10 «...чем снискала я в Твоих
глазах милость, что Ты принял меня,
хотя я и чужеземка?»
-На злачных пажитях ходи отныне,
У тихих вод душою отдыхай.
Я отделил тебя в Мои святыни
И приведу в великолепный Рай!
Рука Христа так нежно опустилась
На голову, склонённую, мою:
-С тобой Моя Божественная Милость.
Ты принята в Небесную Семью!
Что мне сказать в ответ Царю спасенья?
Катились слёзы по щекам моим,
Когда склонённая под Божьей сенью
Навечно я соединялась с Ним!
Я –чужеземка, но Великий Яхве
Меня Своею дочерью назвал!
Лежала я во зле, в пыли, во прахе,
А Он меня на камне основал!
В одежду, что снегов сибирских ярче,
Меня облёк пронзённою Рукой
И подарил восторг мне вместо плача,
Исполнив сердце Мира синевой.
Ну как, ну как произошло такое?!
Cемнадцать лет без расставанья с Ним!
Он учит, наслаждает и покоит.
Я прославляю и пленяюсь Им!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 6078 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.