Сміх, горілка, вино… Позгинались від їжі столи,
Люди пишно прибрали будинки свої і двори.
При столах серце плаче: Ісусе, Ісусе, де Ти!?
Чи захочеш до мене на свято сьогодні прийти?
І почулися в небі молитви простої душі. -
"Я за гріх твій давно помирав на Голгофськім хресті". -
Усміхнулась душа, звеселилась, піднЯлась з руїн:
Це для мого спасіння із гробу воскрес Божий Син!
…Не догоджує людям за чаркою так, як раніш.
І пісень не співає з отрутами, що наче ніж.
Її радість - Христос, її пісня - про нове життя.
Знає, в небі чекає Христос - не зрадлива мета.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Средь звуков нечаянно грубых - Людмила Солма *) Примечание:
это очень старые_при_старые (1991г. и 1998г.) неприхотливые стихоразмышления на извечную тему - любви...
(я бы, наверное, еще долго и не вспоминала о них, если бы не прочла 17 января с.г. великолепные стихи Ананды Риц, на которые откликнулась душой и памятью... и извлеклись эти мои стихи из забвения... полузабытой и немного потрепанной временем - старенькой тетрадки)
Людмила Солма, 21.01.2009
